Реактивний артрит

Реактивний артрит – запальне негнійне захворювання суглобів, що розвивається невдовзі після гострої кишкової чи урогенітальної інфекції. Уражаються переважно великі суглоби нижніх кінцівок (колінні, гомілковостопні, великі пальці) з одного боку. Разом із суглобами часто уражаються і сухожилля у місці їх прикріплення до кістки, сухожильні сумки пальців стоп та кистей.

Симптоми. Характер перебігу захворювання.

Ознаки та симптоми реактивного артриту зазвичай починаються через 1-4 тижні після контакту з інфекцією, що провокує захворювання. Вони можуть включати:

  • біль і скутість (найчастіше виникає в колінах, кісточках і стопах. Біль також може виникати в п’ятах, попереку або сідницях);
  • запалення очей (кон’юнктивіт);
  • проблеми з сечовипусканням (може виникнути дискомфорт при сечовипусканні, а також запалення передміхурової залози або шийки матки);
  • запалення сухожиль і зв’язок у місцях їх прикріплення до кістки (ентезит);
  • набряк пальців ніг чи рук;
  • проблеми зі шкірою (реактивний артрит може вражати шкіру різними способами, включаючи виразки у роті та висипи на підошвах ніг та долонях рук);
  • біль у попереку (як правило, посилюється вночі чи вранці);
  • симптоми загальної інтоксикації – озноб, нездужання, підвищення температури тіла (38.0-38.5 ° С), схуднення, зниження працездатності;
  • ураження серцево-судинної системи – порушення серцевого ритму, синусова брадикардія, міокардит, мітральні та аортальні патології).

Залежно від тривалості суглобового синдрому виділяють:

  • гострий перебіг (до 6 місяців);
  • підгострий (до 12 міс);
  • хронічний (довше 12 міс).

Синдром Рейтера

Хворобу Рейтера вважають особливою формою реактивного артриту, для якої характерна тріада симптомів – уретрит (цервіцит), кон’юнктивіт (кератокон’юнктивіт) та артрит, асоційований хламідійною інфекцією. Складність діагностики цього захворювання полягає в тому, що ознаки уретриту, кон’юнктивіту та артриту можуть виявлятися по черзі зі зміною ремісії та загострення кожного запалення може тривати від 2 до 4 місяців.

Причини захворювання

Основною причиною розвитку реактивної форми артрозу є зараження патогенами. Спровокувати пошкодження суглобів можуть такі інфекції:

  1. Урогенітальні: мікоплазмоз, уреаплазмоз та хламідіоз.
  2. Кишкові: сальмонельоз, дизентерія, єрсиніоз.
  3. Носоглоточні: стафілококові, стрептококові.

Найважче протікають ті форми артрозу, які спричинені урогенітальними інфекціями. Патогени проникають всередину клітини та зберігають життєздатність протягом тривалого періоду, тому хвороба погано піддається лікуванню.

Методи діагностики та профілактика

Для призначення точного лікування слід з’ясувати причину виникнення хвороби. З цією метою лікарі «Реабілітаційного центру «VIDNOVA» проводять діагностику, під час якої фахівець враховує вираженість та стійкість ураження суглоба, наявність чи відсутність скутості у рухах, а також ступінь зміни навколишніх тканин. Обстеження може містити:

  • аналіз крові (ревмопроба, кількість лейкоцитів, рівень ШОЕ);
  • рентгенографію (деформація суглобів на знімку);
  • забір синовіальної рідини (при ревматичному ураженні присутні мононуклеари та фібрин, при ревматоїдному – зниження глюкози, підвищений білок, каламутна рідина, жовтого відтінку);
  • МРТ (дозволяє визначити стадію, ступінь поразки).

Основний профілактичний захід полягає у запобіганні, своєчасному виявленні та лікуванні інфекції. Реактивний артрит розвивається лише на тлі зараження патогенами, тому чим менше навантаження на імунну систему пацієнта, тим менший ризик запалення суглобів. Дотримуйтесь правил особистої гігієни: використовуйте особисті рушники, мийте руки. Хворим рекомендується збалансувати меню, відмовитися від шкідливих звичок та вести рухливий спосіб життя. Бажано підтримувати вагу в межах норми, оскільки надмірна маса тіла негативно позначається на опорно-руховому апараті. Щоб знизити ризик розвитку ускладнень і не допустити перехід процесу в хронічну форму, потрібно якомога раніше звернутися до лікаря.

Як лікувати реактивний артрит?

Лікування залежатиме від ваших симптомів, віку та загального стану здоров’я. Це також залежатиме від того, наскільки тяжкий стан. Лікування також може включати:

  1. Вправи для зміцнення м’язів та покращення функції суглобів.
  2. Антибіотики направлені на лікування інфекції.
  3. Нестероїдні протизапальні препарати, кортикостероїди для зменшення запалення.
  4. Імуносупресивні ліки придназначені для контролю запалення.
  5. Сильні біологічні імунодепресанти, що вводяться у вигляді уколів.
  6. Відпочинок, щоб полегшити біль та запалення.

Також лікар у «Реабілітаційному центрі VIDNOVA» може призначити немедикаментозне лікування (міостимуляція, голкорефлексотерапія, TR-терапія, HIL-терапія, УВТ-терапія, SIS-терапія, ЛФК, масаж). Ці методи мають допоміжний характер і використовуються як доповнення до основної терапії. Лікування реактивного артриту призначається індивідуально для кожного пацієнта, тому не все перераховане вище може підходити конкретно у вашій ситуації.

Зазначають, що реактивний артрит вилікувати неможливо, але за грамотної терапії можна уповільнити його розвиток.

Увага! Слід пам’ятати, що остаточний діагноз здатен поставити лише лікар. Усі описані вище типи захворювань можуть бути одночасно. Самодіагностика/самолікування може Вам нашкодити. Не дозволяйте болю обмежувати ваші фізичні можливості! Запишіться на консультацію до «Реабілітаційного центру VIDNOVA» за телефоном +38 050 202 4202 і ми допоможемо вам повернути легкість руху.