Кульшовий суглоб утворений двома кістками: клубовою та стегновою. Головка стегна зчленовується з вертлюжною западиною клубової кістки, утворюючи своєрідний «шарнір». При рухах вертлюжна западина залишається нерухомою, а головка стегнової кістки рухається в різних напрямках, забезпечуючи згинання, розгинання, відведення, приведення та обертальні рухи стегна.
Під час рухів суглобові поверхні кісток безперешкодно ковзають одна щодо одної, завдяки гладкому, пружному та міцному гіаліновому хрящу, що покриває порожнину вертлюжної западини та головку стегна. М’язові структури та анатомічні особливості хряща дозволяють витримувати великі навантаження на кульшовий суглоб. У порожнині суглоба знаходиться невелика кількість суглобової рідини, яка відіграє роль мастила та забезпечує живлення гіалінового хряща. Зношення суглоба призводить до розвитку коксартрозу, коли хрящова структура зменшується і кістки починають тертися один об одного.
Патологія розвивається повільно протягом кількох років. Зазвичай симптоми коксартрозу ТБС спостерігаються у пацієнтів віком понад 40 років. Жінки хворіють на коксартроз частіше за чоловіків.
Механізм захворювання пов’язаний з погіршенням якості синовіальної рідини, яка діє як мастило та забезпечує живлення гіалінового хряща. Також можна виділити кілька факторів, що найбільш сприяють розвитку коксартрозу:
Біль, як правило, є однією з перших ознак коксартрозу. З часом і розвитком захворювання болючі відчуття посилюються. На початку захворювання хворий може не підозрювати про наявність проблеми, але з прогресуванням хвороби з’являються такі симптоми:
Коксартроз характеризується прогресуючим перебігом із циклічною зміною симптомів, що визначає ступеня захворювання. Залежно від ступеня коксартрозу клінічна симптоматика відрізнятиметься, що також визначає лікувальний підхід та, відповідно, прогноз.
Коксартроз можна поділити на первинний та вторинний. Первинний (ідіопатичний) коксартроз виникає без попередніх травм чи хвороб, які б стати його причиною. Вторинний коксартроз з’являється як ускладнення після травми та/або хвороби. Коксартроз може бути як одностороннім, і двостороннім.
Ступені коксартрозу – це умовний поділ, який визначається клінічними симптомами та змінами кульшового суглоба за допомогою рентгену або інших методів дослідження. Розрізняють три ступені коксартрозу.
| I ст. | Симптоми відсутні або слабо виражені. Незначні болі в області суглоба, що виникають на початку фізичного навантаження, швидко проходять після невеликого відпочинку. Відчуття скутості у суглобі після довгої нерухомості (вранці), хрускіт чи клацання у суглобі при рухах. Хода не порушена, рухи збережені у повному обсязі, атрофії м’язів немає.На рентгенівських знімках визначається мінімальне звуження суглобової щілини, можливі незначні кісткові вирости. Головка та шийка кульшової кістки не змінені. |
| II ст. | Турбує постійний біль, який виникає при незначному навантаженні (при вставанні з ліжка, стоянні, нетривалій ходьбі), віддає в ногу (стегно, коліно), в область паху, відбувається порушення рухливості суглоба (обмежується відведення та внутрішня ротація стегна), прогресує кульгавість.Рентген показує невеликі нарости на кістках. Головка і шийка кульшової кістки не змінені. Спостерігається невелике звуження суглобової щілини приблизно на 1/3 головка кульшової кістки має нерівний контур, шийка стегна потовщується. По краях вертлюжної западини видно кісткові розростання. Відбувається деформація головки кульшової кістки. Можливе утворення кіст, тому що на це місце припадає максимальне навантаження. Шийка кульшової кістки розширюється та потовщується. Головка стегна починає зміщуватися нагору. |
| III ст. | Турбує сильний біль, що охоплює все стегно і віддає коліно, кульгавість, зменшення довжини ноги з боку хворого суглоба, атрофія м’язів стегна. Рух обмежений, м’язи атрофуються.На рентгенограмі суглобова щілина сильно звужена, суглоб деформований – головка кульшової кістки неправильної форми з нерівним контуром, шийка – широка та коротка. |
Детальний збір анамнезу та клінічний огляд лікаря фізичної та реабілітаційної медицини, ортопеда-травматолога допомагає виявити перші ознаки коксартрозу. Основа діагностики – рентгенографія (комп’ютерна томографія). Магнітно-резонансна томографія (МРТ) дозволяє виявити зміни як кісткових структур, а й хрящової тканини, зв’язок, синовіальної оболонки.
Якщо вас турбують неприємні відчуття у суглобах (навіть незначні), терміново запишіться на прийом до фахівця. Це дозволить своєчасно виявити проблему та підібрати найбільш ефективний метод лікування.
Лікування коксартрозу залежить від стадії захворювання. На першій та другій стадії терапія проводиться за допомогою медикаментозних препаратів, дієти, спеціальних вправ та фізіотерапії. Якщо патологія перейшла на третю стадію, то потрібне хірургічне втручання. Зазвичай використовують ендопротезування – замінюють протезом хворий суглоб. У 95% випадків хірургічне втручання із заміни суглоба при коксартрозі забезпечує повне відновлення функції кінцівки.
У «Реабілітаційному центрі VIDNOVA» пропонується комплекс консервативних заходів, спрямованих на зниження вираженості болю, зняття симптомів захворювання та гальмування процесів руйнування хрящової та кісткової тканини в суглобі. До індивідуальної лікувально-відновної програми може входити: ЛФК, кінезіотерапія, фізіотерапевтичні процедури, масаж, корекція ортопедичними устілками. Період реабілітації залежить від ряду факторів: ступеня тяжкості травми та індивідуальних особливостей, загальної швидкості відновлення та дотримання рекомендацій лікаря.
Увага! Слід пам’ятати, що остаточний діагноз здатний поставити лише лікар. Самолікування може вам зашкодити! Запишіться на консультацію у «Реабілітаційний центр VIDNOVA» за телефоном +38 050 202 4 202 і ми допоможемо вам відновити легкість руху.
