Що являє собою міжхребцева грижа?

Грижа міжхребцевого диска – це пульпозне ядро ​​міжхребцевого диска, що випадає, у форамінальний отвір або хребетний канал через дефект фіброзного кільця. Через надмірні фізичні навантаження або травми, може відбутися мікротріщина у фіброзному кільці. Протягом життя тріщина розростається і призводить до “випинання” тканини ядра за межі хребта. Через його усунення відбувається здавлювання судин, нервів, м’язів, спинного мозку, що провокує запалення ближніх тканин та їх набряк. Таким чином, починає формуватися міжхребцева грижа. Грижі можуть утворитися в будь-якому відділі хребта – шийному, грудному чи поперековому.

Причини її формування:

  • анатомічні особливості кістково-м’язової системи;
  • травми хребта;
  • надмірні навантаження та підняття ваги;
  • малорухливий спосіб життя;
  • ожиріння;
  • вікові дегенеративні конфігурації дисків;
  • м’язові атрофії;
  • вік 50+.

Симптоми міжхребцевої грижі

Залежно від розмірів та локалізації, грижа викликає такі симптоми:

  • порушення роботи органів малого тазу;
  • безперервна біль ниючого або гострого характеру;
  • болі, що «віддають» у груди, шию, голову, кінцівки;
  • м’язові спазми та оніміння в руках та ногах;
  • розлади функцій внутрішніх органів;
  • локальний больовий синдром у відповідному відділі спини локалізації грижі (можливе посилення болю при кашлі та чханні);
  • порушення чутливості (оніміння, печіння);
  • хворобливі судоми у м’язах рук чи ніг;
  • синдром нейрогенної пограничної кульгавості (поява болю, прояв слабкості в ногах при ходьбі, що слабшають у положенні сидячи);
  • порушена дефекація та сечовипускання;
  • обмеження рухів відповідного хребетного відділу.

За наявності вище перерахованих симптомів слід терміново звертатися до невропатолога, ортопеда або лікаря фізичної та реабілітаційної медицини, який поставить точний діагноз та визначить тактику лікування.

Діагностика

Лікар, що оглядає пацієнта, повинен максимально точно визначити рівень, на якому утворилася міжхребцева грижа. Для уточнення розмірів випинання диска, наявності або відсутності розриву фіброзного кільця, а також для визначення характеру здавлювання нервових корінців і судин, пацієнту призначають рентгенографію, комп’ютерну або магніторезонансну томографію. Спираючись на отриману інформацію, результати індивідуальних оглядів та опитувань пацієнта лікар визначає тактику лікування.

Лікування грижі поперекового відділу

При маленьких грижах, які супроводжуються вираженими симптомами, зазвичай, спочатку проводять консервативну терапію. Якщо лікування не допомагає призначають операцію. Показаннями до хірургічного лікування є:

  • великі міжхребцеві грижі;
  • здавлювання нервів та сильний больовий синдром;
  • перетискання судин та порушення кровообігу;
  • сильний головний біль, запаморочення – при грижах шийного відділу;
  • оніміння рук та/або ніг;
  • судоми, мимовільне скорочення м’язів ніг;
  • неконтрольоване сечовипускання;
  • порушення функцій внутрішніх органів;
  • неефективність консервативної терапії.

Основні протипоказання до операції – інфекційні захворювання шкіри, м’язів та хребців.

Проведення операції на міжхребцеву грижу

Залежно від локалізації міжхребцевої грижі, її розміру та наявності ускладнень виконують одну з наступних операцій:

  1. Мікродискектомія – видалення пошкодженої (випираючої) частини міжхребцевого диска.
  2. Дискектомія – видалення всього міжхребетного диска з встановленням на його місце імплант. Маніпуляції проводяться через розріз 5-10 см із наступним накладенням швів. Тривалість втручання – 2,5-3 години під загальним наркозом.
  3. Ламінектомія – видалення зв’язок, дуг хребців (проводять одночасно з видаленням грижі при сильному стисненні спинного мозку, нервів або судин).
  4. Ендопротезування міжхребцевого диска – встановлення імпланта замість видаленого диску. Ендоскопічне видалення грижі хребта можна назвати «закритою» операцією, оскільки вона вимагає відкритого розрізу. Грижа міжхребцевого диска видаляється трансфорамінальним доступом (TESSYS), тобто через невеликий (7-8 мм) прокол на шкірі, який швидко гоїться.
  5. Вертебропластика та кіфопластика – введення в ядро ​​диска кісткового цементу, що забезпечує відновлення форми та перешкоджає подальшому руйнуванню.
  6. Лазерна нуклеопластика – даний метод полягає у введенні у міжхребцевий диск лазерного світловоду, який нагрівається та випаровує тканини диска. Таким чином, знижується тиск у диску, зменшуються його розміри та, відповідно, розміри грижі.

Відновлення після операції, процес реабілітації

Больовий синдром після видалення грижі зникає практично миттєво – це дає можливість швидко повернутися до звичного життя. Але відновлення після проведених маніпуляцій потребує спеціальних профілактичних заходів, яких рекомендується дотримуватись для виключення появи ускладнень. Протягом кількох тижнів чи місяців не рекомендується:

  • тривалий час перебувати у стоячому або сидячому положенні;
  • робити різкі рухи;
  • піднімати тяжкості (понад 3 кг).

Реабілітаційний період після операції може тривати від кількох тижнів до кількох місяців. Це залежить від типу проведеної операції та загального стану здоров’я. У цей час дуже важливо виконувати всі призначення лікаря. У «Реабілітаційному центрі VIDNOVA» застосовується широкий комплекс лікувальних заходів таких як: ЛФК, кінезіотерапія, заняття на тренажерах Redcord, фізіотерапевтичні процедури, масаж, голкорефлексотерапія, корекція ортопедичними корсетами, ортопедичними устілками, м’які мануальні техніки (постізометрична релаксація). Вони націлені на зміцнення м’язів спини, які підтримують хребет. Для закріплення результату лікарі дають рекомендації з лікувальної фізкультури та здорового способу життя. На кожному етапі лікування процес регулюється лікарем і реалізується командою реабілітологів.

Кінцевим результатом терапії у «Реабілітаційному центрі VIDNOVA» є забезпечення повної реабілітації пацієнта та абсолютне відновлення його працездатності у повсякденному житті. Запишіться на консультацію до «Реабілітаційного центру VIDNOVA» за телефоном +38 050 202 4202.