Сідничний нерв. Що таке защемлення сідничного нерва?

Сідничний нерв – найбільший у нашому організмі, його товщину можна порівняти з вказівним пальцем. Він охоплює більшу частину тіла – від попереково-крижового відділу хребта, далі проходить у сідницю, по задній поверхні стегна та до нижньої частини ноги. Головна функція сідничного нерва – це постачання нервових імпульсів органам тазу, а також нижнім кінцівкам. Саме завдяки справній роботі сідничного нерва ми можемо ходити, бігати, стрибати, а також здійснювати безліч інших рухів. Тому будь-які проблеми з цим нервом сковують рухи та порушують звичний ритм життя.

Защемлення сідничного нерва (ішіас) – дискомфорт у нижній частині тіла, пов’язаний зі здавленням або подразненням самого нерва. Саме з такою скаргою звертаються пацієнти, які зазнають сильних болів у ногах та стегнах. З цим може зіткнутися кожен, незалежно від віку та діяльності, найчастіше на недугу схильні люди старше 30 років. Ішіас посилюється при кашлі, чханні та сміху: адже ці дії збільшують тиск спинномозкової рідини, що викликає додатковий тиск на корені сідничного нерва. Запалення сідничного нерва або ішіас розвивається на тлі інших захворювань і порушень, переважно пов’язаних зі спиною.

Чому виникає защемлення сідничного нерва?

Защемлення, запалення нерва – не окреме захворювання, а симптом. Причин чимало, однак у 90% випадків це проблеми зі спиною та, зокрема, з крижово-поперековим відділом. Розглянемо найпоширеніші:

  • переохолодження попереку;
  • порушення постави, сколіоз;
  • надмірні навантаження на тазові м’язи;
  • травми хребта;
  • артроз та інші захворювання кульшового суглоба;
  • вагітність, ускладнення під час пологів;
  • міофасціальний больовий синдром: різкий спазм м’язів, пов’язаний із сильним болем, наприклад, при забитому місці або невдалої ін’єкції;
  • об’ємні утворення в області сідничного нерва: доброякісні та злоякісні пухлини, абсцеси;
  • протрузія, міжхребцева грижа;
  • остеохондроз, спондилоартроз;
  • запальні захворювання органів малого тазу, що супроводжуються рефлекторним спазмом м’язових волокон;
  • тривале надмірне навантаження на м’язи тазу (наприклад, перебування у незручній позі);
  • зміщення хребців (лістез) після травм спини та внаслідок дегенеративних процесів;
  • нестабільність хребців;
  • спазм грушоподібного м’яза внаслідок переохолодження, надмірного фізичного навантаження або травм;
  • тунельний синдром;
  • інфекції (грип, малярія та ін.)

Це основні причини защемлення сідничного нерва. Крім них проблема може бути спровокована низкою інших факторів, наприклад:

  • зайва вага;
  • цукровий діабет;
  • фізичне навантаження, часті нахили, підйом ваги;
  • малорухливий спосіб життя;
  • недостатнє надходження мінералів із їжею.

Які симптоми ішіасу?

Основною ознакою защемлення сідничного нерва є біль, який віддає в ногу. Неприємні відчуття локалізуються, як правило, по внутрішній поверхні ноги: біль починається в сідниці, потім опускається нижче під коліно, віддає в литки і рідше в стопу. Залежно від місця та ступеня защемлення, відчуття можуть бути різкими та раптовими або ниючими, не проходять протягом тривалого часу. У деяких випадках супроводжується печінням у нозі, відчуттям холоду, поколюванням та повзанням мурашок. Біль при запаленні сідничного нерва особливий тим, що в стані спокою та розслаблення вщухає, але при напрузі він виникає знову.

Крім больових відчуттів є й інші симптоми затискання сідничного нерва такі як:

  • біль у задній поверхні ноги при рухах під час ходьби;
  • біль у сідницях, у поперековому відділі;
  • гострий біль під час опори однією ногу;
  • зниження тонусу м’язів;
  • відчуття мурашок на нозі, оніміння;
  • зниження чутливості у зоні від стегна до п’ят;
  • дискомфорт та болючі відчуття в положенні сидячи і при нахилах вперед;
  • обмеження рухливості;
  • симптом Ласега або симптом натягу;
  • надмірна пітливість;
  • зміна кольору шкіри на пошкодженій території; підвищена температура;
  • зниження функції органів малого тазу (нерідко у пацієнтів спостерігаються запори, нетримання сечі та інші неприємні ознаки);
  • загальне нездужання, апатія та слабкість.

З появою перших симптомів варто звернутися до фахівця – невролога чи лікаря фізичної та реабілітаційної медицини.

Як полегшити біль у домашніх умовах?

Якщо біль від защемлення з’явився раптово, ви можете полегшити свій стан домашньою терапією:

  1. Прийміть зручну та безболісну позу. Оптимальний варіант – лежачи на спині або здоровому боці з прямою ногою, в якій відчувається біль.
  2. Обмежте рухову активність.
  3. Прийміть анальгетики: у вигляді таблеток чи мазі.

Пам’ятайте, що вдома защемлення вилікувати неможливо: навіть якщо симптом буде знятий, хвороба нікуди не зникне. Тому, щойно біль зникне, зверніться до лікаря.

Діагностика

При діагностиці ішіасу важливо ретельно зібрати анамнез із зазначенням локалізації, інтенсивності та тривалості захворювання. Фізикальний огляд дозволяє оцінити м’язову силу, наявність сенсорних порушень, повноцінність рефлексів колінного та гомілковостопного суглобів.

Для цього застосовуються тести Бехтєрєва, Ларрея, Файерштейна та Ласега. Залежно від рівня ураження нерва скарги пацієнта відрізняються. Завдання лікаря – з’ясувати, чому виникло защемлення, щоб усунути його, а не просто полегшити симптоми. Для цього лікар може призначити додаткові види обстеження такі як: рентген попереку та кісток тазу, УЗД органів малого тазу, комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія ураженої області, загальний та біохімічний аналіз крові. З їх допомогою лікар зможе встановити причину защемлення, оглянути область ураження у всіх деталях, дізнатися про наявність запального процесу.

Діагноз остаточно підтверджується при виявленні під час огляду специфічних симптомів, характерних для ураження сідничного нерва.

Як лікувати защемлення сідничного нерва?

Одне з перших завдань лікування – розслабити м’язи, зняти запалення та покращити кровообіг у нервових закінченнях. Залежно від діагнозу лікар призначає медикаментозну терапію та фізіотерапевтичні процедури. Також за необхідності фахівець може призначити лікувальну гімнастику, масаж, м’які мануальні техніки (постізометрична релаксація), голкорефлексотерапію.

Хірургічне лікування при защемленні сідничного нерва використовується рідко. Показаннями є різні об’ємні процеси в ураженій ділянці (пухлини, абсцеси), а також запущені форми остеохондрозу, які не піддаються терапії консервативними методами.

Профілактика запалення

Як і у випадку з будь-якою патологією, набагато простіше запобігти появі, ніж здійснювати лікування защемлення сідничного нерва. Щоб уникнути появи хвороби важливо дотримуватися низки профілактичних заходів:

  • сон на твердому матраці та не дуже м’якій подушці;
  • фізична активність;
  • робити перерви при тривалому сидінні: корисними будуть вправи для розтягування хребта;
  • уникати протягів, не переохолоджуватися, не сидіти на холодних поверхнях;
  • стежити за поставою;
  • уникати різких рухів;
  • важкі сумки замінити на рюкзак.

Увага! Слід пам’ятати, що остаточний діагноз здатен поставити лише лікар. Самолікування може вам зашкодити! Запишіться на консультацію до «Реабілітаційного центру VIDNOVA» за телефоном +38 050 202 4 202 і ми допоможемо вам відновити легкість руху.