Сколіоз

Сколіоз– це трьохплощинна деформація хребта. Поступово викривлення хребта призводить до його скручування. Викривлення цього типу діагностують у багатьох людей, терапії потребує кожен десятий.

Класифікація сколіозу

За етіологієюЗа значенням кута деформаціїЗа локалізацією
1). Неструктурний
– порушення постави;
– внаслідок різної довжини – – – нижніх кінцівок;
рефлекторний   (на   фоні  грижі  диску,  спонділолістезу, пухлини);
– істеричний.
2). Структурний
– ідіопатичний:
інфантильний (0-3 роки);
ювенільний (3-10 років);
підлітковий (10 років та старше);
– вроджений;
– нейром’язовий;
– на тлі нейрофіброматозу;
– мезенхімальні    дефекти   (синдром    Морфана,   синдром Елерса-Данлоса);
– остеохондродистрофії;
– пострадіаційний;
– вторинний після множинної реберної резекції
– 1-а ступінь – до 10 градусів;
– 2-а ступінь – в проміжку 11-30 градусів;
– 3-а ступінь – в проміжку 31-60 градусів;
– 4-а ступінь – вище 61 градусу.
– шийний;
– шийно-грудний (С7, Тh1, 2);
– верхньо-грудний (Th 4 – 5);
– грудний (Th 7 – 8);
– грудо-поперековий (Th 11-12);
– поперековий (L 2 – 3);
– попереково-крижовий (L4 – S1)

Сколіоз діагностується у 5-10% дітей. Дівчатка хворіють у 9 разів частіше, ніж хлопчики. До категорії ризику відносяться діти віком від 5 до 12 років. У цей період хребет інтенсивно зростає. Якщо дитина неправильно сидить за столом, не займається спортом, сколіоз розвивається особливо швидко. 

У дітей залежно від віку розрізняють 3 види сколіотичної деформації хребта:

  • дитячий чи інфантильний – до 3 років;
  • дитячий, або ювенільний – від 3 до 10 років;
  • юнацький – від 10 до 18 років.

Симптоми сколіозу

Симптоматика багато в чому залежить від віку пацієнта, ступеня деформації та інших особливостей. В основному це:

  • швидка стомлюваність.
  • помітна різниця висоти плечей;
  • одна лопатка випирає сильніше за іншу;
  • асиметрія складок шкіри, трикутників талії, тазу;
  • нахил в одну зі сторін (правобічний або лівобічний сколіоз);
  • частий головний біль, запаморочення;
  • погіршення загального стану;
  • деформація грудної клітки;
  • болючі відчуття у викривленій ділянці хребта;
  • зміщення тазу;
  • сутулість;

Причини сколіозу

Причиною вродженого сколіозу є аномалії формування хребетного стовпа та ребер у період внутрішньоутробного розвитку. Набутий сколіоз розвивається внаслідок таких причин:

  • дитячий параліч центрального генезу;
  • дистрофія м’язів;
  • поліомієліт;
  • ушкодження спинного мозку;
  • метаболічні розлади, що призводять до змін скелета;
  • надмірний вертикальний тиск на хребет;
  • плоскостопість;
  • нерівномірне навантаження на хребет (наприклад, носіння сумки тривалий час на одному плечі);
  • нестача вітамінів та мікроелементів;
  • надлишкова вага;
  • тривале перебування у неправильній позі.

Сколіоз у дорослих найчастіше є результатом розвитку дитячого сколіозу, який не лікували чи не помітили. Після 40 років внаслідок різних навантажень та вікових уражень хребетного стовпа (остеохондроз, грижа міжхребцевого диска) з’являється помітна деформація хребта – дегенеративний дорослий сколіоз. У жінок він найчастіше проявляється на підставі розвитку остеопорозу. Ослаблення кісткової тканини хребта призводить до того, що хребет починає осідати, не в змозі підтримувати нормальну форму.

Причинами виникнення дитячого сколіозу здебільшого виступають інтенсивні фази росту та нерівномірний розподіл навантаження на хребет, а також малорухливий спосіб життя.

Профілактика сколіозу

Профілактика сколіозу полягає у формуванні навичок правильної постави ще в дитячому віці, зміцнення м’язового корсету, своєчасне виявлення та усунення початкових ознак сколіозу та порушень постави. Також, можна виділити такі профілактичні заходи:

  • огляд у ортопеда не менше 2 разів на рік;
  • правильна організація робочого місця для дітей молодшого дошкільного та шкільного віку;
  • правильне та різноманітне харчування;
  • рівномірний розподіл навантаження на хребет (носити рюкзаки потрібно на обох плечах, а не на одному);
  • правильний підбір взуття (віддавайте перевагу взуттю на низькому ходу, а також використовуйте підібрані лікарем ортопедичні устілки);
  • активний спосіб життя (заняття спортом, симетричне навантаження на м’язи);
  • боротьба із травматизмом.

Діагностика сколіозу

При виявленні симптомів сколіозу необхідно записатися на прийом до ортопеда або лікаря фізичної та реабілітаційної медицини. Лікар проводить фізікальний огляд (спина, грудна клітина, стопи) у різних положеннях тіла (сидячи, лежачи та стоячи), а також проводить функціональні тести. Отриманих під час огляду даних достатньо для виявлення сколіозу, проте для уточнення ступеня деформації кісток та пошуку ускладнень лікар може призначати інструментальні дослідження, такі як:

  1. рентген;
  2. КТ чи МРТ;
  3. УЗД;

Чи можно вилікувати сколіоз?

На ранніх стадіях захворювання (1 ст.) достатньо усунути причини викривлення хребта. Корекція положення хребетного стовпа проводиться за допомогою індивідуально розробленої терапії, яка може включати в себе масаж та лікувальну гімнастику. Дітям рекомендуються заняття плаванням, їздою верхи, сон на твердій поверхні, контроль постави. Основним завданням лікування сколіозу є формування м’язової системи, яка утримує хребет у правильному положенні та не дає йому викривлятися під дією різних несприятливих факторів. Прогноз лікування сколіозу на ранніх стадіях дуже сприятливий, особливо у дитячому віці. До того моменту поки зберігається гнучкість хребта, його положення добре піддається корекції.

Лікування сколіозу 2-го і 3-го ступеня відбувається за допомогою додаткових методів, таких як:

  • електроміостимуляція м’язів;
  • фізіотерапевтичні процедури;
  • носіння ортопедичних корсетів, устілок, взуття;
  • прийом болезаспокійливих та протизапальних препаратів при сильних болях.

Хірургічна корекція хребців здійснюється частіше всього на 4-й стадії захворювання, якщо сколіоз призводить до здавлювання внутрішніх органів. Найкращий період для операції – вік від 10 до 14 років. Суть хірургічного втручання полягає у встановленні закріплювачів або імплантів, що підтримують хребетний стовп.

Реабілітаційний центр VIDNOVA пропонує неінвазивні методи лікування сколіозу. У першу чергу, це лікування рухом. У нашому центрі застосовується кілька методів, а саме: кінезіотерапія, Шрот-терапія. Ці методи показали високу ефективність при лікуванні сколіозу. Комплекс вправ підбирається для кожного пацієнта індивідуально, при цьому враховується його вік, ступінь сколіотичної деформації, вид та локалізація, наявність однієї або кількох дуг викривлень. Кінезіотерапія та Шрот-терапія показані на всіх етапах лікування сколіозу, але найбільш успішні результати вони дають при початкових формах сколіозу. Усі заняття відбуваються під контролем лікаря та реалізуються командою реабілітологів.

Для кращого ефекту лікування сколіозу до індивідуально розробленої програми реабілітації може входити:

  • заняття на тренажерах Redcord, Кипарис;
  • тракційна терапія;
  • фізіотерапевтичні процедури (HIL-терапія, TR терапія, УХ-терапія, магнітотерапія);
  • масаж;
  • голкорефлексотерапія;
  • корекція ортопедичними корсетами, ортопедичними устілками;
  • м’які мануальні техніки (постізометрична релаксація);

Увага! Слід пам’ятати, що остаточний діагноз здатен поставити лише лікар. Самолікування може вам зашкодити!

Якщо ви помітили будь-які прояви хвороби, не відкладайте візит до лікаря. Вилікувати патологію першого ступеня набагато простіше, ніж другого, третього і тим більше четвертого. Запишіться на консультацію до «Реабілітаційного центру VIDNOVA» за телефоном +38 050 202 4 202 і дізнайтеся, яка терапія підійде саме вам.